накапостити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нака́постити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нака́постьмо | |
| 2 особа | нака́пость | нака́постьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нака́пощу | нака́постимо, нака́постим |
| 2 особа | нака́постиш | нака́постите |
| 3 особа | нака́постить | нака́постять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нака́постив | нака́постили |
| жін.р. | нака́постила | |
| сер.р. | нака́постило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нака́постивши | ||