накапостити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нака́постити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нака́постьмо | |
2 особа | нака́пость | нака́постьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нака́пощу | нака́постимо, нака́постим |
2 особа | нака́постиш | нака́постите |
3 особа | нака́постить | нака́постять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нака́постив | нака́постили |
жін.р. | нака́постила | |
сер.р. | нака́постило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нака́постивши |