-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накаламу́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накаламу́тьмо
2 особа накаламу́ть накаламу́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накаламу́чу накаламу́тимо, накаламу́тим
2 особа накаламу́тиш накаламу́тите
3 особа накаламу́тить накаламу́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накаламу́тив накаламу́тили
жін.р. накаламу́тила
сер.р. накаламу́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
накаламу́чений
Безособова форма
накаламу́чено
Дієприслівник
накаламу́тивши

Словник синонімів

КАЛАМУ́ТИТИ (робити каламутним, нечистим), КОЛОТИ́ТИ, СКОЛО́ЧУВАТИ, МУТИ́ТИрозм.,БАЛАМУ́ТИТИрозм. - Док.: скаламу́тити, накаламу́тити, сколоти́ти, замути́ти, збаламу́тити. До самого вечора каламутили баграми воду на Пслі (О. Гончар); Два голуби пили воду, А два колотили... (пісня); Сколотили гуси воду, не хоче кінь пити (коломийка); Баране, не мути води вовкові! (М. Номис); Лопаті буксира збаламутили воду проміж собою й пароплавом (Ю. Яновський).