наказитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | накази́тися, накази́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | накази́ться | наказя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накази́вся, накази́всь | накази́лися, накази́лись |
| жін.р. | накази́лася, накази́лась | |
| сер.р. | накази́лося, накази́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| накази́вшись | ||