накадити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | накади́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накаді́мо, накаді́м | |
| 2 особа | накади́ | накаді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накаджу́ | нака́димо, нака́дим |
| 2 особа | нака́диш | нака́дите |
| 3 особа | нака́дить | нака́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накади́в | накади́ли |
| жін.р. | накади́ла | |
| сер.р. | накади́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| накади́вши | ||