накадити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив накади́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   накаді́мо, накаді́м
2 особа накади́ накаді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа накаджу́ нака́димо, нака́дим
2 особа нака́диш нака́дите
3 особа нака́дить нака́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. накади́в накади́ли
жін.р. накади́ла
сер.р. накади́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
накади́вши