найщасливіший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найщасли́ві́ший найщасли́ві́ша найщасли́ві́ше найщасли́ві́ші
родовий найщасли́ві́шого найщасли́ві́шої найщасли́ві́шого найщасли́ві́ших
давальний найщасли́ві́шому найщасли́ві́шій найщасли́ві́шому найщасли́ві́шим
знахідний найщасли́ві́ший, найщасли́ві́шого найщасли́ві́шу найщасли́ві́ше найщасли́ві́ші, найщасли́ві́ших
орудний найщасли́ві́шим найщасли́ві́шою найщасли́ві́шим найщасли́ві́шими
місцевий на/у найщасли́ві́шому, найщасли́ві́шім на/у найщасли́ві́шій на/у найщасли́ві́шому, найщасли́ві́шім на/у найщасли́ві́ших