найціліший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найцілі́ший найцілі́ша найцілі́ше найцілі́ші
родовий найцілі́шого найцілі́шої найцілі́шого найцілі́ших
давальний найцілі́шому найцілі́шій найцілі́шому найцілі́шим
знахідний найцілі́ший, найцілі́шого найцілі́шу найцілі́ше найцілі́ші, найцілі́ших
орудний найцілі́шим найцілі́шою найцілі́шим найцілі́шими
місцевий на/у найцілі́шому, найцілі́шім на/у найцілі́шій на/у найцілі́шому, найцілі́шім на/у найцілі́ших