найутішніший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найуті́шніший найуті́шніша найуті́шніше найуті́шніші
родовий найуті́шнішого найуті́шнішої найуті́шнішого найуті́шніших
давальний найуті́шнішому найуті́шнішій найуті́шнішому найуті́шнішим
знахідний найуті́шніший, найуті́шнішого найуті́шнішу найуті́шніше найуті́шніші, найуті́шніших
орудний найуті́шнішим найуті́шнішою найуті́шнішим найуті́шнішими
місцевий на/у найуті́шнішому, найуті́шнішім на/у найуті́шнішій на/у найуті́шнішому, найуті́шнішім на/у найуті́шніших