найурочистіший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найурочи́стіший найурочи́стіша найурочи́стіше найурочи́стіші
родовий найурочи́стішого найурочи́стішої найурочи́стішого найурочи́стіших
давальний найурочи́стішому найурочи́стішій найурочи́стішому найурочи́стішим
знахідний найурочи́стіший найурочи́стішу найурочи́стіше найурочи́стіші
орудний найурочи́стішим найурочи́стішою найурочи́стішим найурочи́стішими
місцевий на/у найурочи́стішому, найурочи́стішім на/у найурочи́стішій на/у найурочи́стішому, найурочи́стішім на/у найурочи́стіших