-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найто́нший найто́нша найто́нше найто́нші
родовий найто́ншого найто́ншої найто́ншого найто́нших
давальний найто́ншому найто́ншій найто́ншому найто́ншим
знахідний найто́нший, найто́ншого найто́ншу найто́нше найто́нші, найто́нших
орудний найто́ншим найто́ншою найто́ншим найто́ншими
місцевий на/у найто́ншому, найто́ншім на/у найто́ншій на/у найто́ншому, найто́ншім на/у найто́нших

Словник фразеологізмів

лиша́ти / лиши́ти [за собо́ю] ни́точку. Давати можливість продовжити щось, налагодити зв’язок з чимсь, розібратися в чомусь і т. ін. Ясне діло, хтось із янковичан пристав до них [партизанів], повинен був пристати. Ну, а значить, і ниточку за собою лишити (І. Головченко і О. Мусієнко). не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки. Він так і пішов, не зрозумівши нічого. ..Що ж, це, може, й краще. Рвати так рвати одразу, не лишаючи бодай найтоншої ниточки (А. Дімаров).