найсамобутніший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найсамобу́тніший найсамобу́тніша найсамобу́тніше найсамобу́тніші
родовий найсамобу́тнішого найсамобу́тнішої найсамобу́тнішого найсамобу́тніших
давальний найсамобу́тнішому найсамобу́тнішій найсамобу́тнішому найсамобу́тнішим
знахідний найсамобу́тніший найсамобу́тнішу найсамобу́тніше найсамобу́тніші
орудний найсамобу́тнішим найсамобу́тнішою найсамобу́тнішим найсамобу́тнішими
місцевий на/у найсамобу́тнішому, найсамобу́тнішім на/у найсамобу́тнішій на/у найсамобу́тнішому, найсамобу́тнішім на/у найсамобу́тніших