найпустіший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найпусті́ший найпусті́ша найпусті́ше найпусті́ші
родовий найпусті́шого найпусті́шої найпусті́шого найпусті́ших
давальний найпусті́шому найпусті́шій найпусті́шому найпусті́шим
знахідний найпусті́ший, найпусті́шого найпусті́шу найпусті́ше найпусті́ші, найпусті́ших
орудний найпусті́шим найпусті́шою найпусті́шим найпусті́шими
місцевий на/у найпусті́шому, найпусті́шім на/у найпусті́шій на/у найпусті́шому, найпусті́шім на/у найпусті́ших