найпустотливіший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний найпустотли́віший найпустотли́віша найпустотли́віше найпустотли́віші
родовий найпустотли́вішого найпустотли́вішої найпустотли́вішого найпустотли́віших
давальний найпустотли́вішому найпустотли́вішій найпустотли́вішому найпустотли́вішим
знахідний найпустотли́віший, найпустотли́вішого найпустотли́вішу найпустотли́віше найпустотли́віші, найпустотли́віших
орудний найпустотли́вішим найпустотли́вішою найпустотли́вішим найпустотли́вішими
місцевий на/у найпустотли́вішому, найпустотли́вішім на/у найпустотли́вішій на/у найпустотли́вішому, найпустотли́вішім на/у найпустотли́віших