-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив над’їжджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   над’їжджа́ймо
2 особа над’їжджа́й над’їжджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа над’їжджа́тиму над’їжджа́тимемо, над’їжджа́тимем
2 особа над’їжджа́тимеш над’їжджа́тимете
3 особа над’їжджа́тиме над’їжджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа над’їжджа́ю над’їжджа́ємо, над’їжджа́єм
2 особа над’їжджа́єш над’їжджа́єте
3 особа над’їжджа́є над’їжджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
над’їжджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. над’їжджа́в над’їжджа́ли
жін. р. над’їжджа́ла
сер. р. над’їжджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
над’їжджа́вши

Словник синонімів

ПІД’ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД’ЇЗДИ́ТИ, НАД’ЇЖДЖА́ТИ, НАД’ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯрозм., ПІДКО́ЧУВАТИрозм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИрозм. (швидко). - Док.: під’їхати, над’ї́хати, дої́хати, підкоти́тися, підкоти́ти, підрули́ти, прирули́ти, підлеті́ти. Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під’їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); Молодиці, сліпучо блищучи на сонці білими рукавами сорочок, щохвилі під’їздили скорим кроком на конях (Г. Хоткевич); Тим часом Петро над’їжджав усе ближче да ближче (П. Куліш); Увіходе гуменя, за нею над’їздять вози (Панас Мирний); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); Було вже з полудня, коли їмость доїздила до перестану Занозова (Лесь Мартович); До воріт підкочується парокінний віз (М. Стельмах); Підкочують [поїзди] до перону, погримуючи колесами (А. Дімаров); Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (І. Ле); До колгоспного току мчить автомашина, підлітає до наповнених зерном мішків і зупиняється (І. Цюпа). - Пор. 1. приїжджа́ти.