надія 2 значень

-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Наді́я Наді́ї
родовий Наді́ї Наді́й
давальний Наді́ї Наді́ям
знахідний Наді́ю Наді́й
орудний Наді́єю Наді́ями
місцевий на/у Наді́ї на/у Наді́ях
кличний Наді́є Наді́ї
відмінок однина множина
називний наді́я наді́ї
родовий наді́ї наді́й
давальний наді́ї наді́ям
знахідний наді́ю наді́ї
орудний наді́єю наді́ями
місцевий на/у наді́ї на/у наді́ях
кличний наді́є* наді́ї*

Словник синонімів

НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯперев. мн.,СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось);УПОВА́ННЯзаст., уроч. (тверда надія); РОЗРАХУ́НОК (надія, що ґрунтується на яких-небудь міркуваннях). Приїхала дівчина додому повна надій, вона ніби сонце внесла до хати (П. Козланюк); Вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики, з якими гинули її останні надії, останні сподівання... (М. Коцюбинський); Тепер, коли їм [єзуїтам] підітнули крила у Варшаві, вони звернули свої уповання на Стокгольм (Н. Рибак); Перед Софією він гнеться лише для видимості, а весь розрахунок його на панича Вольдемара (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т. ін.). Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на “Запорожця”, а йому це потрібно зараз, у тридцять, ба, навіть неповних тридцять (З газети); Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (І. Нечуй-Левицький). ті́шитися наді́єю. Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (П. Панч).

ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т. ін.). Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на “Запорожця”, а йому це потрібно зараз, у тридцять, ба, навіть неповних тридцять (З газети); Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (І. Нечуй-Левицький). ті́шитися наді́єю. Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (П. Панч).

-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Наді́я Наді́ї
родовий Наді́ї Наді́й
давальний Наді́ї Наді́ям
знахідний Наді́ю Наді́й
орудний Наді́єю Наді́ями
місцевий на/у Наді́ї на/у Наді́ях
кличний Наді́є Наді́ї
відмінок однина множина
називний наді́я наді́ї
родовий наді́ї наді́й
давальний наді́ї наді́ям
знахідний наді́ю наді́ї
орудний наді́єю наді́ями
місцевий на/у наді́ї на/у наді́ях
кличний наді́є* наді́ї*

Словник синонімів

НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯперев. мн.,СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось);УПОВА́ННЯзаст., уроч. (тверда надія); РОЗРАХУ́НОК (надія, що ґрунтується на яких-небудь міркуваннях). Приїхала дівчина додому повна надій, вона ніби сонце внесла до хати (П. Козланюк); Вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики, з якими гинули її останні надії, останні сподівання... (М. Коцюбинський); Тепер, коли їм [єзуїтам] підітнули крила у Варшаві, вони звернули свої уповання на Стокгольм (Н. Рибак); Перед Софією він гнеться лише для видимості, а весь розрахунок його на панича Вольдемара (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т. ін.). Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на “Запорожця”, а йому це потрібно зараз, у тридцять, ба, навіть неповних тридцять (З газети); Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (І. Нечуй-Левицький). ті́шитися наді́єю. Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (П. Панч).

ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т. ін.). Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на “Запорожця”, а йому це потрібно зараз, у тридцять, ба, навіть неповних тридцять (З газети); Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (І. Нечуй-Левицький). ті́шитися наді́єю. Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (П. Панч).