наділляти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наділля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наділля́ймо | |
| 2 особа | наділля́й | наділля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наділля́ю | наділля́ємо, наділля́єм |
| 2 особа | наділля́єш | наділля́єте |
| 3 особа | наділля́є | наділля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наділля́в | наділля́ли |
| жін.р. | наділля́ла | |
| сер.р. | наділля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наділля́тий | ||
| Безособова форма | ||
| наділля́то | ||
| Дієприслівник | ||
| наділля́вши | ||