надігнати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | надігна́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наджені́мо, наджені́м | |
2 особа | наджени́ | наджені́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наджену́ | надженемо́, наджене́м |
2 особа | наджене́ш | надженете́ |
3 особа | наджене́ | наджену́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | надігна́в | надігна́ли |
жін.р. | надігна́ла | |
сер.р. | надігна́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
наді́гнаний | ||
Безособова форма | ||
наді́гнано | ||
Дієприслівник | ||
надігна́вши |