надігнати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надігна́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наджені́мо, наджені́м | |
| 2 особа | наджени́ | наджені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наджену́ | надженемо́, наджене́м |
| 2 особа | наджене́ш | надженете́ |
| 3 особа | наджене́ | наджену́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надігна́в | надігна́ли |
| жін.р. | надігна́ла | |
| сер.р. | надігна́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наді́гнаний | ||
| Безособова форма | ||
| наді́гнано | ||
| Дієприслівник | ||
| надігна́вши | ||