надуріти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | надурі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надурі́ймо | |
| 2 особа | надурі́й | надурі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надурі́ю | надурі́ємо, надурі́єм |
| 2 особа | надурі́єш | надурі́єте |
| 3 особа | надурі́є | надурі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надурі́в | надурі́ли |
| жін.р. | надурі́ла | |
| сер.р. | надурі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надурі́вши | ||