НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Якнижн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІмн., КРА́ЙНІСТЬ (те, що становить крайній ступінь чого-небудь); ПЕРЕГИ́Н (надмірність, що призводить до порушення правильної лінії діяльності, поведінки і т. ін.). Надмірність вологи в ґрунті; Карпоярівці ніколи не відзначалися тілесними надмірностями, простіше кажучи, серед них не було товстих (П. Загребельний); Антін Глущук [герой твору "Визволена земля" С. Чорнобривця] - жива, живо відчутна людина, написана без фальші, без надужиття (Ю. Смолич); Він ладен був іти на будь-які крайнощі.., аби лиш здобути те, чому й ціни нема і що зветься коханням (О. Гончар); Досить часто зустрічаються у виступах деяких критиків дві крайності (О. Левада); - Звичайно, одягатися треба чисто, але мені здається, що в тебе у цьому питанні невеличкий перегин (О. Донченко). - Пор. 1. на́дмір.