надубити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надуби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надубі́мо, надубі́м | |
| 2 особа | надуби́ | надубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надублю́ | надубимо́, надуби́м |
| 2 особа | надуби́ш | надубите́ |
| 3 особа | надуби́ть | надубля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надуби́в | надуби́ли |
| жін.р. | надуби́ла | |
| сер.р. | надуби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надуби́вши | ||