-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надто́чувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | надто́чуймо |
| 2 особа | надто́чуй | надто́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надто́чуватиму | надто́чуватимемо, надто́чуватимем |
| 2 особа | надто́чуватимеш | надто́чуватимете |
| 3 особа | надто́чуватиме | надто́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надто́чую | надто́чуємо, надто́чуєм |
| 2 особа | надто́чуєш | надто́чуєте |
| 3 особа | надто́чує | надто́чують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| надто́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | надто́чував | надто́чували |
| жін. р. | надто́чувала |
| сер. р. | надто́чувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| надто́чувавши |
Словник синонімів
ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). - Док.: подо́вжити [подо́вшити рідко], здо́вжити, продо́вжити, доточи́ти, приточи́ти, надточи́ти, надста́вити. Багато кубометрів її [землі] викинули звірі, розширяючи і подовжуючи нори (з газети); Доторкнувся [дід] червоною від холоду рукою до сивого акуратно підстриженого бурячка борідки, яка доречно подовжувала коротколице обличчя (М. Стельмах); Темрява здовжує час (І. Ле); Двоє відбирають життя в третього і закопують його у вугілля. Вони продовжують, таким чином, своє життя на кілька день (Ю. Яновський); Дні повзли повільно, їх наче доточував хто (Ю. Мушкетик); Ой гуць гуці! сорочечки куці; будем робити, щоб приточити (М. Номис); Багато пережив-перебачив Пантела і ще хотів би, та, мабуть, панБіг віку не надточить (Р. Іваничук).