-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНОпідсил.,НЕЗВИЧА́ЙНОпідсил.,ВКРАЙ[УКРА́Й]підсил.,БЕЗМЕ́ЖНОпідсил.,НЕСКІНЧЕ́ННОпідсил.,БЕЗМІ́РНОпідсил.,НЕЗМІ́РНО[НЕЗМІ́РЕНО][НЕЗМІ́РЯНО]підсил.,ПОНАДМІ́РУпідсил.,НЕЙМОВІ́РНОпідсил.,БЕЗКІНЕ́ЧНО[БЕЗКОНЕ́ЧНО]підсил.,СИ́ЛЬНОрозм.,ДО́БРЕрозм.,НЕПОМА́ЛУрозм.,ХТО́ЗНА-ЯКрозм.,ЗДО́РОВОрозм.,ГЕТЬрозм.,ПРИ́ТЬМО́Мрозм.,ПРИ́ТЬМА́розм.,ДУ́ЖЕНЬКОрозм.,ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,НАПРОПА́ЛЕпідсил. розм.,ТЯ́ЖКОпідсил. розм.,БЕЗУ́МНОпідсил. розм.,ЗАПА́МОРОЧНОпідсил. розм.,НЕСКАЗА́ННОпідсил. розм.,НЕПЕРЕВЕ́РШЕНОпідсил. розм.,ЗБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,СТРА́ШНОпідсил. розм.,СТРАХпідсил. розм.,ЖАХЛИ́ВОпідсил. розм.,НЕЛЮ́ДСЬКИпідсил. розм.,БЕ́ЗМІРпідсил. розм.,БЕЗ КРА́Ю[БЕ́ЗКРАЙ]підсил. розм.,НЕАБИ́ЯКпідсил. розм.,ПРЕМНО́ГОзаст., уроч.,ЗЕЛО́заст.,БА́РЗОзаст., КРІ́ПКОдіал.,СИ́ЛЬНЕдіал.;НЕДОСЯ́ЖНО, ТРИ́ЧІрозм. (указує на дуже високий ступінь ознаки); НАБАГА́ТО, ДАЛЕ́КО (при вищому ступені прикметників і прислівників). - А Донат і справді любить [Світлану]? - Дуже! - сказав я і в захопленні розвів руками, наче був неймовірно здивований, що він так сильно й вірно любить її (Є. Гуцало); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (П. Панч); У новому фільмі "Арсенал" я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (О. Довженко); Зостанусь тут ще завтра і позавтрьому, бо ще не все бачила, що хтіла, та й таки втомлена чогосьчимало (Леся Українка); Він був би вельми показний із своїм високим зростом.., але все псували йому золотушні червоні очі (П. Загребельний); Заболотний заговорив вільно, без тих стримуючих перепон, яких зовні не видно, але які часом істотно позначаються на характері розмови (С. Журахович); Для характеристики процесу формування української народності суттєво важливі дані історії мови (з наукової літератури); Спокійно підняла [Килина] великий і досить тяжкий цебер з помиями (В. Винниченко); Тигр був надзвичайно великий, з жахливими, ніби полірованими іклами (З. Тулуб); Я незвичайно глибоко, підвищено-вразливо відчув цю катастрофу і всі зв’язані з нею моральні пониження (М. Грушевський); Він став ще худіший, неначе його тіло вкрай виснажилось од походів та битв (І. Нечуй-Левицький); Юлка була безмежно рада, що ніхто їй сьогодні не заважає танцювати з Михайлом (М. Томчаній); Забуваючи одне про одного на нескінченно важких дорогах війни, вони частку своєї любові переносили на товаришів по зброї (О. Гончар); Чим далі він ішов, тим більше йому лишалося йти, так же безмірно далеко, як і безмірно тяжко (І. Багряний); Скажіть Вані, що я незмірно очарована його портретом (Леся Українка); І стали ми, мов щит із сталі, в борні незмірено тяжкій (В. Сосюра); Казкове авто вилітає на брук,.. стеле дорогу - фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами і безконечно довгими вечорами (В. Гжицький); [Галя:] А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний); Ой жалю мій, жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (І. Франко); Батько й мати хтозна-як свою одиначку любили й кохали (переклад М. Лукаша); Такої жінки не найти, і жалувала мене здорово! (Ганна Барвінок); Бабампритьмом треба дощу на бараболю, наогірки (М. Коцюбинський); [Галя:] З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (В. Самійленко); Василько лазив на дерево і розпанахав штани. За це йому перепало добряче (О. Гуреїв); Сей Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Вранці прокинувся - сонце, сонце, безумно щедре сонце! (М. Рильський); Чернишеві здалося, ніби він.. виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (О. Гончар); Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно (П. Куліш); Яке воно [сонце] красиве, неперевершено красиве (В. Логвиненко); Згадав [чорт], що в сім же селі є преєхидна баба, збіса хитра і лукава (О. Стороженко); Петро.. в манері людини, якій достобіса набридли всякі застольні анекдоти, намагається сказати те, що належить йому сказати по праву батька (І. Драч); І в полудень ясне небо страшно потемніло (С. Руданський); [Круста:] Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка); У мене немає жодної мети розповіді, але я не знаю, чому вона мене жахливо гнітить (Ю. Яновський); Перший крок виявився нелюдськи важкий (П. Загребельний); Галя.. безмір уболівала його боліннями (Є. Кротевич); Без краю бридка та дівка Катря (Олена Пчілка); Як одкрити очі цьому темному, безщасному, але безкрай милому людові..? (Дніпрова Чайка); [Бичок:] До всього я, государиня моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (М. Кропивницький); - Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Н. Рибак); - Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (І. Ле); У суботу на неділю Присниться удові сон, Барзо дивен напрочуд... (дума); Цього сироту, Левка, узявши на свої руки, кріпко жалувала [Горпина] (Г. Квітка-Основ’яненко); - Може, сестру побачиш, ..то скажи, що засмутила вона мене сильне (Г. Квітка-Основ’яненко); - Тричі дякую вам. - На здоров’я, на здоров’я, Маріє, - подобрішав голос Плачинди (М. Стельмах); Видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар); Я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік (М. Коцюбинський). - Пор. 1. на́дто.
НА́ДТО (більше від звичайної норми, міри, межі), ЗАНА́ДТО, НАДМІ́РНО, НАДМІ́РУ, ПОНАДМІ́РУ, НЕПОМІ́РНОпідсил.,НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ, НЕ В МІ́РУрозм., ДУ́ЖЕ ВЖЕрозм., ЧЕ́РЕЗ КРАЙпідсил. розм.,НАДМІ́Ррідше; ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО (підкреслено надмірно). Це була надто марудна й обтяжлива ноша (Я. Баш); Один матрос надто сильно загріб, і весло зламалося (М. Трублаїні); Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий (Б. Грінченко); Наші літературні редактори.. іноді надмірно захоплюються "причісуванням" мови на один лад (М. Рильський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця (П. Загребельний); Очі Любові Прохорівни непомірно розкрилися в орбітах (І. Ле); Мовчати й переживати самому все, що сталося в цей вечір і що взнав, - було над міру (І. Ле і О. Левада); На подвір’ї управитель.. незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (М. Стельмах); Горілки не вживав [Кузьма Трохимович] так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); Він побачив людей трохи запізно, надмір захоплений своєю їздою (Н. Рибак); Галка сиділа навпочіпки біля буфета, перебільшено заклопотано переставляла посуд (Ю. Мушкетик). - Пор. ду́же.
НАСА́МПЕРЕД (у першу чергу, перш за все, перед кимось або чимось іншим), ПЕРЕДУСІ́М, ПЕРЕДОВСІ́М, СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ[СПЕРШ], ПЕ́РШЕ[ПЕРШ]рідше,ПОПЕ́РЕДУ[ПОПЕРЕ́Д], РАНІ́ШЕ[РАНІ́Ш], НАЙПЕ́РШЕ[НАЙПЕ́РШ]підсил.,ЩОНАЙПЕ́РШЕпідсил.,ЯКНАЙПЕ́РШЕпідсил.,ПОПЕРВА́Хрозм. (перед ким-, чим-небудь, раніше від когось, чогось); НА́ДТО, ОСОБЛИ́ВО (перев. у складі відокремлених зворотів). Виганяти треба насамперед ганебні факти з життя, і тоді самі собою зникнуть із мови слова, що визначають ці факти (М. Рильський); Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); Аж тепер догадався Ібн Дауд, чого передовсім треба його гостеві (Ю. Опільський); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар); Потроху зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то й вже голосно! (Леся Українка); Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів’я); От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока (Т. Шевченко); Що маєш казати, то попереду розжуй (прислів’я); - Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже, дай раніше мені сказати (Г. Хоткевич); Обережно ступаючи, щоб не гупати чобітьми, підійшов до прилавка з книжками. Звичайно, найперше спитав "Кобзаря" (А. Головко); Попервах старому вівчареві не дозволили стригти вівці, а потім не пустили і до отари (М. Стельмах); Новаки нетерпляче чекали звільнення до міста, надто ті, що мали тут батьків або родичів (С. Добровольський); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (Ірина Вільде).
ЩЕприсл. ( крім того, до того ж); ТА́КО́Ж, НА́ДТО (перев. у сполуч. з а). Як я тішуся, що буду з Вами та ще у Криворівні, яка мене так зачарувала! (М. Коцюбинський); Є на селі комбінат побутового обслуговування, .. два продовольчі .. господарський та хлібний магазини, а також магазин готового одягу (з журналу); А надто вам розказать би, Як козак чорнявий Під вербою, над водою, Обнявшись, сумує (Т. Шевченко).