-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надставля́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | надставля́ймо |
| 2 особа | надставля́й | надставля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надставля́тиму | надставля́тимемо, надставля́тимем |
| 2 особа | надставля́тимеш | надставля́тимете |
| 3 особа | надставля́тиме | надставля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | надставля́ю | надставля́ємо, надставля́єм |
| 2 особа | надставля́єш | надставля́єте |
| 3 особа | надставля́є | надставля́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| надставля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | надставля́в | надставля́ли |
| жін. р. | надставля́ла |
| сер. р. | надставля́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| надставля́вши |
Словник синонімів
ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). - Док.: подо́вжити [подо́вшити рідко], здо́вжити, продо́вжити, доточи́ти, приточи́ти, надточи́ти, надста́вити. Багато кубометрів її [землі] викинули звірі, розширяючи і подовжуючи нори (з газети); Доторкнувся [дід] червоною від холоду рукою до сивого акуратно підстриженого бурячка борідки, яка доречно подовжувала коротколице обличчя (М. Стельмах); Темрява здовжує час (І. Ле); Двоє відбирають життя в третього і закопують його у вугілля. Вони продовжують, таким чином, своє життя на кілька день (Ю. Яновський); Дні повзли повільно, їх наче доточував хто (Ю. Мушкетик); Ой гуць гуці! сорочечки куці; будем робити, щоб приточити (М. Номис); Багато пережив-перебачив Пантела і ще хотів би, та, мабуть, панБіг віку не надточить (Р. Іваничук).
ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец. (так, щоб шов був непомітний); ПІДТО́ЧУВАТИ (наскрізною строчкою); ПІДШИВА́ТИ (знизу, з вивороту); ПІДМЕ́ТУВАТИ (метаючи). - Док.: пришити, приточи́ти, доточи́ти, надста́вити, приста́вити, пристрочи́ти, наштукува́ти, приштукува́ти, підточити, підши́ти, підмета́ти. Позавчора Дарка ходила на горище пришити петлю до чохла (Ірина Вільде); - Проворний, бігати вмієш?.. - запитав у Миколи хазяїн обмундирувальної майстерні. - Будеш приточувати вушка до чобіт... (з газети); - Каблуки там та халяву пристрочити, підошву прилагодити - це в мене, як яєчко, виходило (Ю. Збанацький).