ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙрозм., ВАЖЕ́НЬКИЙрозм., ТЯЖЕ́НЬКИЙрозм. (досить значної ваги); ЗАВАЖКИ́Й, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ (який має надто велику вагу для того, хто його підіймає). Надсаджуючись, тягала з колодязя важкі відра води (З. Тулуб); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями.. пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Лежав там камінь нелегкий (П. Грабовський); Ті ворини були важкуваті (Ю. Мокрієв); Спробував підняти [ящик] - важкенький (С. Олійник); Заховайтеся [думи] в тумані,.. Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (І. Франко); Як же вона.. донесла цю, заважку для неї, торбину на своїх згорблених старечих плечах? (Ю. Збанацький); Клавдія Григорівна зіщулилася, наче на її плечі навалили непосильний тягар (П. Кочура); Тихо кректав [малий], вовтузячись із непідсильним йому камінням (І. Ле); Надія.. засмикалась на гарбі з надсильним для неї снопом (В. Логвиненко). - Пор. важе́зний.

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙкнижн. заст.;НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь);НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити);НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі);НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував [Яків] життям - рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір’ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібноюбілістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію [гуцулів], на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову - і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, - ..Я б украв у себе щастя своє - долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); - У мами надлюдська сила, надлюдський розум! - з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильногонапруження волі (І. Ле). - Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.