-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надсила́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надсила́ймо
2 особа надсила́й надсила́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надсила́тиму надсила́тимемо, надсила́тимем
2 особа надсила́тимеш надсила́тимете
3 особа надсила́тиме надсила́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надсила́ю надсила́ємо, надсила́єм
2 особа надсила́єш надсила́єте
3 особа надсила́є надсила́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надсила́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надсила́в надсила́ли
жін. р. надсила́ла
сер. р. надсила́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надсила́вши

Словник синонімів

ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИрідше,ПОДАВА́ТИрідко,НАДАВА́ТИдіал. - Док.: відпра́вити, ви́слати, відісла́ти, посла́ти, надісла́ти, присла́ти, пода́ти, нада́ти. Багато таких суден тепер списують, ріжуть, вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи (О. Гончар); Разом із цим листом висилаю.. оповідання "Під мінаретами" (М. Коцюбинський); Юля відіслала документи в медичний інститут (Григорій Тютюнник); Він сотню рублів у рік получа.. Додому ж ніколи нічогісінько не шле (Панас Мирний); Шевченко посилав свої твори за кордон Міцкевичу (М. Рильський); Незабаром.. Мотря надіслала мені в школу листа (С. Васильченко); Вона частенько присилала мені записки, просячи одвідати її (Леся Українка); Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (П. Дорошенко); Переді мною стояв солдат.. - подавав телеграму (С. Хоткевич); Вранці він.. пішов сам на станцію надавати листа (П. Козланюк).
ПОСИЛА́ТИ (давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати кудись, до когось з певною метою), СЛА́ТИ, ВИСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ВІДРЯДЖА́ТИ, ВІДПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ВІДДАВА́ТИ, НАРЯДЖА́ТИ, ГНА́ТИрозм., ГОНИ́ТИрозм., КИДА́ТИрозм.; ПІДСИЛА́ТИ (з таємною метою); ВИСТАВЛЯ́ТИ (також на бій чи змагання); КОМАНДИРУВА́ТИрідко (про офіційне відрядження); ДЕЛЕГУВА́ТИ (від якоїсь групи людей). - Док.: посла́ти, ви́слати, надісла́ти, відряди́ти, відпра́вити, напра́вити, відда́ти, наряди́ти, погна́ти, ки́нути, підісла́ти, ви́ставити, командирува́ти, делегува́ти. Пильно стежив [батько] за Артемовою наукою .. Сам і посилав у школу, і дома роботою не завалював (А. Головко); - А що ж ти, може, думаєш брати її за себе? - Буду сватів слати в неділю (Марко Вовчок); Сторожує тут [на фермі] тітка Гаманка, часто замість себе вона висилає батька, діда Гордія (Ю. Мушкетик); - Іване Володимировичу, але ж це Наркомзем надсилає студентів до вас на практику (О. Довженко); Відрядили мене якось у тилові авіамайстерні (В. Минко); Обшукавши полоненого, ми відправляємо його до штабу дивізії (І. Багмут); - Прямо не знаю, чого вас оцей робітземліс направляє сюди? - здвигає плечима лісник (М. Стельмах); - О! о! А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? (М. Коцюбинський); А вже щонайгірше було тим жонатим! Хоч розступися земля! І мати і жінка голосять, неначе на смерть наряджають (Леся Українка); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); Її гонили день у день на трудову повинність (В. Кучер); Прямо з ешелонів їх кидали в бій (О. Гончар); Тож посила [Еней] зробить умову, Як завтра виставляти рать (І. Котляревський); Навесні 1920 року Григор’єва командирували на Україну обстежити стан авіаційних заводів (з журналу); Їх делегували до коменданта станції вимагати негайної відправки ешелону (Д. Бедзик).