надрубати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надруба́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надруба́ймо | |
| 2 особа | надруба́й | надруба́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надруба́ю | надруба́ємо, надруба́єм |
| 2 особа | надруба́єш | надруба́єте |
| 3 особа | надруба́є | надруба́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надруба́в | надруба́ли |
| жін.р. | надруба́ла | |
| сер.р. | надруба́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| надру́баний | ||
| Безособова форма | ||
| надру́бано | ||
| Дієприслівник | ||
| надруба́вши | ||