-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надроста́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надроста́ймо
2 особа надроста́й надроста́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надроста́тиму надроста́тимемо, надроста́тимем
2 особа надроста́тимеш надроста́тимете
3 особа надроста́тиме надроста́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надроста́ю надроста́ємо, надроста́єм
2 особа надроста́єш надроста́єте
3 особа надроста́є надроста́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надроста́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надроста́в надроста́ли
жін. р. надроста́ла
сер. р. надроста́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надроста́вши

Словник синонімів

РОСТИ́ (про людину, тварину, рослину - збільшуватися в результаті життєвого процесу; ставати вищим, довшим тощо), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ[ПІДНІМА́ТИСЯ], ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ВИТЯГА́ТИСЯрозм.,ВИТЯ́ГУВАТИСЯрозм.;ТЯГНУ́ТИСЯ, ТЯГТИ́СЯ, ПІДБИВА́ТИСЯрозм. рідко (перев. зі сл. вгору); ВИГОДО́ВУВАТИСЯ (перев. про тварину); ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДВО́ДИТИСЯрідко;ПРОЗЯБА́ТИдіал. (про рослину); НАДРОСТА́ТИ (трохи). - Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, підійня́тися[підня́тися], підви́щитися, побі́льшати, підбі́льшати, ви́тягнутися, ви́тягтися, ви́гнатися, ви́бехкатисярозм.підби́тися, ви́годуватися, піднести́ся, підвести́ся, надрости́. Рости великий та будь багатий (М. Номис); Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Т. Шевченко); Що більше виростав той хлопчик, то він кращав (Марко Вовчок); Все, що не візьмеш, зростає поволі і з власних начатків (М. Зеров); А на тій ниві росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця (М. Коцюбинський); Туго росла дитина, а все ж підростала (М. Коцюбинський); Підіймалася в парниках розсада (О. Гончар); Діти на селі - поміч.. Піднялись трохи хлопці, - треба їх до діла призвичаїти (Панас Мирний); Більшають діти - більшають і клопоти (прислів’я); Павлик підбільшав (І. Нечуй-Левицький); За цю зиму парубок якось витягнувся (М. Стельмах); - Ти наче отой вербовий пагін, який учора застромили в чорну весняну землю, - тягнутись йому й тягнутись угору (Є. Гуцало); От уже сходи зеленіють, от підбиваються вгору, колос викидають (Б. Грінченко); Підстрижені дерева росли скрізь вподовж алей і стежок, але жодне з дерев не підносилося вище метра від землі (Ю. Смолич); Трава підводиться, п’янюча й густа (М. Терещенко); Ні виноград, ні дерево оливне там не прозябає (Лесь Мартович); Надростає трава.