-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надрива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надрива́ймо
2 особа надрива́й надрива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надрива́тиму надрива́тимемо, надрива́тимем
2 особа надрива́тимеш надрива́тимете
3 особа надрива́тиме надрива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надрива́ю надрива́ємо, надрива́єм
2 особа надрива́єш надрива́єте
3 особа надрива́є надрива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надрива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надрива́в надрива́ли
жін. р. надрива́ла
сер. р. надрива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надрива́вши

Словник синонімів

НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров’ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм.,НАДВЕРЕДИ́ТИрозм.,УВЕРЕ́ДИ́ТИрозм. рідше. - Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. - Та він же вкінець надірве своє здоров’я! (Г. Хоткевич); - Куди йому косити? Підірвав здоров’я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров’я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).
НАДІРВА́ТИ (надмірним напруженням ушкодивши голосові зв’язки, втратити голос), ЗІРВА́ТИ. - Недок.: надрива́ти, зрива́ти. [Мирон:] Слухайте, Грустний, ви краще заспівайте, а то надірвете голос промовою (О. Корнійчук); Несвідомо копіюючи Вукотича, я мало не зірвав собі голосу від напруження (І. Мар’яненко).

Словник фразеологізмів

надрива́ти / надірва́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка. Викликати в когось душевні страждання, муки, переживання і т. ін. Туга і горе Глібовому синові серце надриває (Панас Мирний); Пісня надриває душу (З журналу).

надрива́ти / надірва́ти пу́па (пуп), фам. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження, тяжкої роботи. — Але в колгоспі люди не надривають пупа,— говорив Антон, крокуючи за Багатирем.— За людей працює моторова сила (С. Чорнобривець).

надрива́ти / надірва́ти пу́па (пуп), фам. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження, тяжкої роботи. — Але в колгоспі люди не надривають пупа,— говорив Антон, крокуючи за Багатирем.— За людей працює моторова сила (С. Чорнобривець).

надрива́ти / надірва́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка. Викликати в когось душевні страждання, муки, переживання і т. ін. Туга і горе Глібовому синові серце надриває (Панас Мирний); Пісня надриває душу (З журналу).