-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив надра́ювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надра́юймо
2 особа надра́юй надра́юйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надра́юватиму надра́юватимемо, надра́юватимем
2 особа надра́юватимеш надра́юватимете
3 особа надра́юватиме надра́юватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надра́юю надра́юємо, надра́юєм
2 особа надра́юєш надра́юєте
3 особа надра́ює надра́юють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надра́юючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надра́ював надра́ювали
жін. р. надра́ювала
сер. р. надра́ювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
надра́юваний
Безособова форма
надра́ювано
Дієприслівник
надра́ювавши

Словник синонімів

НАЧИ́СТИТИ (усунувши бруд, пил, іржу тощо, зробити чистим і блискучим), ВИ́ЧИСТИТИ, НАТЕ́РТИ, НАДРА́ЇТИпідсил. розм.,НАЛОЩИ́ТИпідсил. розм. - Недок.: чи́стити, начища́ти, вичища́ти, натира́ти, надра́ювати, дра́їти. Начистити взуття; Після бою, після січі начищає [боєць] ордени (М. Рудь); [Бухта:] От тільки старий уже став, а то сам би вичистив палубу флагмана (О. Корнійчук); Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Якова, до обов’язків якої входить.. витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде); "Самовари" [міномети] надраїли - аж горять (О. Гончар).