ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу),ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Нехода); Дрібні каміння сипалися під ногами в Івана, з глухим гарчанням спадаючи в чорну глибінь (М. Коцюбинський); Скраю, на мілині, ледь коливались червоні водорості, а далі темніла глибочінь (О. Донченко); - Он бач високий димар - там у нас парова машина, що і воду з далекого глибу землі добуває (Панас Мирний); [Голоски Потерчат:] Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали із глибокості (Леся Українка). - Пор. на́дра.

НА́ДРАмн. (глибинні місця й усе те, що міститься під земною поверхнею); ГЛИБИ́НИмн., ЛО́НОпоет. (про надра землі, глибину вод). Мудрий дар був у старого шейха: чув він воду в надрах гори, як чує лікар хворобу в грудях недужого (З. Тулуб); Розвідники земних надр; Ледь помітні серед комишевих заростей, киплять і киплять вони [чорториї на Сиваші] день і ніч, ..невтомно виганяючи з таємних глибин багнюку та пісок (О. Гончар); Злий дух вийшов чорним димом з лона землі і огненною хмарою полинув понад землею (Леся Українка). - Пор. 1. глибина́.