надпалити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | надпали́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | надпалі́мо, надпалі́м | |
2 особа | надпали́ | надпалі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | надпалю́ | надпа́лимо, надпа́лим |
2 особа | надпа́лиш | надпа́лите |
3 особа | надпа́лить | надпа́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | надпали́в | надпали́ли |
жін.р. | надпали́ла | |
сер.р. | надпали́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
надпа́лений | ||
Безособова форма | ||
надпа́лено | ||
Дієприслівник | ||
надпали́вши |