надоумити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надоу́мити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надоу́ммо
2 особа надоу́м надоу́мте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надоу́млю надоу́мимо, надоу́мим
2 особа надоу́миш надоу́мите
3 особа надоу́мить надоу́млять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надоу́мив надоу́мили
жін.р. надоу́мила
сер.р. надоу́мило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надоу́мивши