надоумити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надоу́мити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надоу́ммо | |
| 2 особа | надоу́м | надоу́мте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надоу́млю | надоу́мимо, надоу́мим |
| 2 особа | надоу́миш | надоу́мите |
| 3 особа | надоу́мить | надоу́млять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надоу́мив | надоу́мили |
| жін.р. | надоу́мила | |
| сер.р. | надоу́мило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надоу́мивши | ||