надмочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | надмо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надмо́чуймо | |
| 2 особа | надмо́чуй | надмо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надмо́чуватиму | надмо́чуватимемо, надмо́чуватимем |
| 2 особа | надмо́чуватимеш | надмо́чуватимете |
| 3 особа | надмо́чуватиме | надмо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надмо́чую | надмо́чуємо, надмо́чуєм |
| 2 особа | надмо́чуєш | надмо́чуєте |
| 3 особа | надмо́чує | надмо́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| надмо́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | надмо́чував | надмо́чували |
| жін. р. | надмо́чувала | |
| сер. р. | надмо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надмо́чувавши | ||