надмочувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив надмо́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надмо́чуймо
2 особа надмо́чуй надмо́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надмо́чуватиму надмо́чуватимемо, надмо́чуватимем
2 особа надмо́чуватимеш надмо́чуватимете
3 особа надмо́чуватиме надмо́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надмо́чую надмо́чуємо, надмо́чуєм
2 особа надмо́чуєш надмо́чуєте
3 особа надмо́чує надмо́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надмо́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надмо́чував надмо́чували
жін. р. надмо́чувала
сер. р. надмо́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надмо́чувавши