надмонополізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний надмонополізо́ваний надмонополізо́вана надмонополізо́ване надмонополізо́вані
родовий надмонополізо́ваного надмонополізо́ваної надмонополізо́ваного надмонополізо́ваних
давальний надмонополізо́ваному надмонополізо́ваній надмонополізо́ваному надмонополізо́ваним
знахідний надмонополізо́ваний, надмонополізо́ваного надмонополізо́вану надмонополізо́ване надмонополізо́вані, надмонополізо́ваних
орудний надмонополізо́ваним надмонополізо́ваною надмонополізо́ваним надмонополізо́ваними
місцевий на/у надмонополізо́ваному, надмонополізо́ванім на/у надмонополізо́ваній на/у надмонополізо́ваному, надмонополізо́ванім на/у надмонополізо́ваних