надмокнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надмо́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа надмо́кне надмо́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надмо́к, надмо́кнув надмо́кли, надмо́кнули
жін.р. надмо́кла, надмо́кнула
сер.р. надмо́кло, надмо́кнуло
Активний дієприкметник
надмо́клий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надмо́кши, надмо́кнувши