надмокнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надмо́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | надмо́кне | надмо́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надмо́к, надмо́кнув | надмо́кли, надмо́кнули |
| жін.р. | надмо́кла, надмо́кнула | |
| сер.р. | надмо́кло, надмо́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| надмо́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надмо́кши, надмо́кнувши | ||