надлупити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надлупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надлупі́мо, надлупі́м | |
| 2 особа | надлупи́ | надлупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надлуплю́ | надлу́пимо, надлу́пим |
| 2 особа | надлу́пиш | надлу́пите |
| 3 особа | надлу́пить | надлу́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надлупи́в | надлупи́ли |
| жін.р. | надлупи́ла | |
| сер.р. | надлупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| надлу́плений | ||
| Безособова форма | ||
| надлу́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| надлупи́вши | ||