надлубати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | надлу́бати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надлу́баймо | |
| 2 особа | надлу́бай | надлу́байте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надлу́баю | надлу́баємо, надлу́баєм |
| 2 особа | надлу́баєш | надлу́баєте |
| 3 особа | надлу́бає | надлу́бають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надлу́бав | надлу́бали |
| жін.р. | надлу́бала | |
| сер.р. | надлу́бало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надлу́бавши | ||