-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надломи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надломі́мо, надломі́м
2 особа надломи́ надломі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надломлю́ надло́мимо, надло́мим
2 особа надло́миш надло́мите
3 особа надло́мить надло́млять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надломи́в надломи́ли
жін.р. надломи́ла
сер.р. надломи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
надло́млений
Безособова форма
надло́млено
Дієприслівник
надломи́вши

Словник синонімів

ЛАМА́ТИ (згинаючи або б’ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИрозм.,ЛУПА́ТИрозм.;РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. на дві частини);НАДЛА́МУВАТИ, НАДЛО́МЛЮВАТИ (не зовсім, не до кінця); ТРОЩИ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, МОТЛОШИ́ТИрозм.,КРУШИ́ТИ розм.рідше (вщент). - Док.: полама́ти, злама́ти, ви́ламати, ви́ломити, поломи́ти, зломи́ти, розлама́ти, розломи́ти, перелама́ти, переломи́ти, надлама́ти, надломи́ти, потрощи́ти, розтрощи́ти, строщи́ти, помотлоши́ти. Били посуд, ламали стільці, шафи, рубали навіть долівку сокирою, тільки вікон не займали (Г. Хоткевич); Павло.. зламує кілька голівок із сірників і наклада в люльку (М. Кропивницький); Іде [Зет] до скелі виламувати нову брилу (Леся Українка); Хоче море човна розламати, трощить, ломить, піском засипає (Леся Українка); Вони розбивали комори, лупали скрині, палили акти на володіння ґрунтами і людьми (П. Панч); Вхопив медвідь дрючину, розломив її і зі страшним риком кинувся на свого ворога (І. Франко); Старий.. одну сигарету переламав навпіл (В. Гжицький); Руки й товстенецькі пальці були такі здорові, що сміливо переломили б будь-яку залізяку (І. Нечуй-Левицький); Вона було пиріжком у неділю наділить, а надломиш у садку вишню, то за чуприну посмиче (Марко Вовчок); Інші кинулись крушити на дрізки три шибениці (О. Ільченко).
НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров’ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм.,НАДВЕРЕДИ́ТИрозм.,УВЕРЕ́ДИ́ТИрозм. рідше. - Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. - Та він же вкінець надірве своє здоров’я! (Г. Хоткевич); - Куди йому косити? Підірвав здоров’я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров’я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).