НАДЛИ́ШОК (кількість кого-, чого-небудь, що перевищує потребу), ЛИ́ШОК, НА́ДМІР, ПЕРЕБІ́Р розм.Надлишок хліба; Надлишок робочої сили; Повіки самі злипаються, і надмір сльозової води між ними випливає назовні (Ірина Вільде); Дійсні факти і справжні люди не терплять ні перебору, ні недобору (В. Минко).

НАДЛИ́ШОК (та кількість, частина, яка залишається після задоволення всіх потреб),ЛИ́ШОК, ЗА́ЛИШОК, ЗАЙВИНА́. Відкладати надлишок продуктів про запас; Був би в неї зараз хоч який-небудь лишок - все б віддала на республіку (О. Гончар); Зложимося, скільки у кого є грошей, щоб можна було купити четвертів [четвертей зерна] - на малу міру - сот зо три з залишком (Г. Квітка-Основ’яненко); До міста дуже далеко... Нікуди вивезти, ніде продати зайвину (Т. Масенко).

НА́ДМІРчого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь - перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬпоет., ПОВНОВО́ДДЯпоет., НА́ТОВПрозм., ПО́ВНЯрідше, ПО́ВНЯВАрідше.Вона зиркала на всіх своїми чималими веселими та ясними карими очима, неначе на всіх бризкала з очей надміром свого щастя-долі (І. Нечуй-Левицький); Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); - Та-ак! - не витримав напруження хтось у перших рядах крісел і ніби видихнув зайвину широкого захоплення (І. Ле); Від повноти почуттів Котовський ляснув Ласточкіна по плечу (Ю. Смолич); ..В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко од натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).