надкувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надку́ймо | |
| 2 особа | надку́й | надку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надку́ю | надку́ємо, надку́єм |
| 2 особа | надку́єш | надку́єте |
| 3 особа | надку́є | надку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надкува́в | надкува́ли |
| жін.р. | надкува́ла | |
| сер.р. | надкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надкува́вши | ||