надкувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | надкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | надку́ймо | |
2 особа | надку́й | надку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | надку́ю | надку́ємо, надку́єм |
2 особа | надку́єш | надку́єте |
3 особа | надку́є | надку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | надкува́в | надкува́ли |
жін.р. | надкува́ла | |
сер.р. | надкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
надкува́вши |