надкотити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | надкоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надкоті́мо, надкоті́м | |
| 2 особа | надкоти́ | надкоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надкочу́ | надко́тимо, надко́тим |
| 2 особа | надко́тиш | надко́тите |
| 3 особа | надко́тить | надко́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надкоти́в | надкоти́ли |
| жін.р. | надкоти́ла | |
| сер.р. | надкоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надкоти́вши | ||