-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надко́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надко́люймо
2 особа надко́люй надко́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надко́люватиму надко́люватимемо, надко́люватимем
2 особа надко́люватимеш надко́люватимете
3 особа надко́люватиме надко́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надко́люю надко́люємо, надко́люєм
2 особа надко́люєш надко́люєте
3 особа надко́лює надко́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надко́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надко́лював надко́лювали
жін. р. надко́лювала
сер. р. надко́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
надко́люваний
Безособова форма
надко́лювано
Дієприслівник
надко́лювавши

Словник синонімів

НАДБИ́ТИ (ударивши, пошкодити, зробити тріщину, щербину, відбити шматок і т. ін.),НАДКОЛО́ТИ. - Недок.: надбива́ти, надко́лювати. Надбити миску; Надколоти камінь.
ПРОКО́ЛЮВАТИ (чимсь гострим, колючим пробивати отвір у чому-небудь, проникаючи кудись, даючи вихід чомусь), ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТИКА́ТИ, ПРОТИНА́ТИ, ПРОШТРИ́КУВАТИрозм.,ПРОСА́ДЖУВАТИрозм., ПРОШПИ́ГУВАТИрозм.,ПРОХРО́МЛЮВАТИдіал.; НАДКО́ЛЮВАТИ (трохи або зверху). - Док.: проколо́ти, прониза́ти, простроми́ти, проткну́ти, протну́ти, проштрикну́ти, просади́ти, прошпигну́ти, прохроми́ти, надколо́ти. Я відчуваю, що мені проколюють шкіру голками і впускають рідину (Ю. Яновський); Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (М. Коцюбинський); От-от бугай настигне; от-от простромить рогом наскрізь Максимову спину (Панас Мирний); Шамрай обережно і уважно, так, наче робив справу світової ваги, проткнув виделкою червоний щокастий помідор (В. Собко); "Поглянь, штики блищать ворожі, вони протнуть тебе... Не йди" (В. Сосюра); Проштрикнув [їжак] У грядці дірку, В дірку Вкинув насінинку (М. Стельмах); - А ти, ґаздине, де твої серпи лежать? ...Аби я був трохи не діздрів, був би собі ногу на вік-віченний просадив (І. Франко); Ще ніколи йому не було так полиново гірко на душі. Навіть тоді, коли батько прохромив йому вилами ногу (В. Речмедін). - Пор. 1. протина́ти.