надколупати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надколупа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надколупа́ймо
2 особа надколупа́й надколупа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надколупа́ю надколупа́ємо, надколупа́єм
2 особа надколупа́єш надколупа́єте
3 особа надколупа́є надколупа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надколупа́в надколупа́ли
жін.р. надколупа́ла
сер.р. надколупа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
надколу́паний
Безособова форма
надколу́пано
Дієприслівник
надколупа́вши