-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надколо́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надколі́мо, надколі́м
2 особа надколи́ надколі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надколю́ надко́лемо, надко́лем
2 особа надко́леш надко́лете
3 особа надко́ле надко́лють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надколо́в надколо́ли
жін.р. надколо́ла
сер.р. надколо́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
надко́лений, надко́лотий
Безособова форма
надко́лено, надко́лото
Дієприслівник
надколо́вши

Словник синонімів

НАДБИ́ТИ (ударивши, пошкодити, зробити тріщину, щербину, відбити шматок і т. ін.),НАДКОЛО́ТИ. - Недок.: надбива́ти, надко́лювати. Надбити миску; Надколоти камінь.
ПРОКО́ЛЮВАТИ (чимсь гострим, колючим пробивати отвір у чому-небудь, проникаючи кудись, даючи вихід чомусь), ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТИКА́ТИ, ПРОТИНА́ТИ, ПРОШТРИ́КУВАТИрозм.,ПРОСА́ДЖУВАТИрозм., ПРОШПИ́ГУВАТИрозм.,ПРОХРО́МЛЮВАТИдіал.; НАДКО́ЛЮВАТИ (трохи або зверху). - Док.: проколо́ти, прониза́ти, простроми́ти, проткну́ти, протну́ти, проштрикну́ти, просади́ти, прошпигну́ти, прохроми́ти, надколо́ти. Я відчуваю, що мені проколюють шкіру голками і впускають рідину (Ю. Яновський); Щось гостре, гаряче пронизує його тіло (М. Коцюбинський); От-от бугай настигне; от-от простромить рогом наскрізь Максимову спину (Панас Мирний); Шамрай обережно і уважно, так, наче робив справу світової ваги, проткнув виделкою червоний щокастий помідор (В. Собко); "Поглянь, штики блищать ворожі, вони протнуть тебе... Не йди" (В. Сосюра); Проштрикнув [їжак] У грядці дірку, В дірку Вкинув насінинку (М. Стельмах); - А ти, ґаздине, де твої серпи лежать? ...Аби я був трохи не діздрів, був би собі ногу на вік-віченний просадив (І. Франко); Ще ніколи йому не було так полиново гірко на душі. Навіть тоді, коли батько прохромив йому вилами ногу (В. Речмедін). - Пор. 1. протина́ти.