надклювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надклюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | надклює́ | надклюю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надклюва́в | надклюва́ли |
| жін.р. | надклюва́ла | |
| сер.р. | надклюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| надкльо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| надкльо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| надклюва́вши | ||