надимити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надими́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надимі́мо, надимі́м | |
| 2 особа | надими́ | надимі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надимлю́ | надимимо́, надими́м |
| 2 особа | надими́ш | надимите́ |
| 3 особа | надими́ть | надимля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надими́в | надими́ли |
| жін.р. | надими́ла | |
| сер.р. | надими́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надими́вши | ||