надимати 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надима́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надима́ймо
2 особа надима́й надима́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надима́тиму надима́тимемо, надима́тимем
2 особа надима́тимеш надима́тимете
3 особа надима́тиме надима́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надима́ю надима́ємо, надима́єм
2 особа надима́єш надима́єте
3 особа надима́є надима́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надима́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надима́в надима́ли
жін. р. надима́ла
сер. р. надима́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надима́вши

Словник синонімів

НАДУВА́ТИ[НАДИМА́ТИ] (наповнюючи повітрям або газом, збільшувати в об’ємі), ЗДУВА́ТИ, РОЗДУВА́ТИпідсил. - Док.: наду́ти, зду́ти, розду́ти. Комарі, задуха, твань. Не скобоче дика качка, не надуває свого вола водяний бугай (М. Чабанівський); Погордливо розправляє [куховар] вуса і надимає груди (Ю. Яновський); Він іде собі, надувшись, і ні на кого і не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут.. є старший (Г. Квітка-Основ’яненко).
НАДУВА́ТИ[НАДИМА́ТИ] (про вітер - наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що-небудь), НАПИНА́ТИ, РОЗДУВА́ТИпідсил. - Док.: наду́ти, напну́ти[нап’ясти́], розду́ти. Вітер надимає поли моєї шинелі, люто шарпає їх (П. Колесник); Вітер напинав полотняні вітрила (О. Донченко); Вітер роздуває плаття... (П. Тичина).

Словник фразеологізмів

надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам. 1. Гніваючись, ображаючись і т. ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Хижняк); Галина Потапівна надула губи, бо на педраді дали їй останній підписать протокол (М. Рильський). наду́ти гу́бки (губеня́та). Женя надула губки й пестливо насупилась (С. Васильченко); — А що за преліниві дівчата,— дума собі [Галя], надувши губенята з серця (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Виражати зверхність, поважність; пишатися, зазнаватися. Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Я. Щоголів); Відчувши небувалу увагу, він надув губи й мовчки стежив за дідом (Д. Косарик).