надиктувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | надиктува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | надикту́ймо | |
2 особа | надикту́й | надикту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | надикту́ю | надикту́ємо, надикту́єм |
2 особа | надикту́єш | надикту́єте |
3 особа | надикту́є | надикту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | надиктува́в | надиктува́ли |
жін.р. | надиктува́ла | |
сер.р. | надиктува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
надикто́ваний | ||
Безособова форма | ||
надикто́вано | ||
Дієприслівник | ||
надиктува́вши |