надиктувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надиктува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надикту́ймо
2 особа надикту́й надикту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надикту́ю надикту́ємо, надикту́єм
2 особа надикту́єш надикту́єте
3 особа надикту́є надикту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надиктува́в надиктува́ли
жін.р. надиктува́ла
сер.р. надиктува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
надикто́ваний
Безособова форма
надикто́вано
Дієприслівник
надиктува́вши