надивуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надивува́тися, надивува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надиву́ймося, надиву́ймось | |
| 2 особа | надиву́йся, надиву́йсь | надиву́йтеся, надиву́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надиву́юся, надиву́юсь | надиву́ємося, надиву́ємось, надиву́ємся |
| 2 особа | надиву́єшся | надиву́єтеся, надиву́єтесь |
| 3 особа | надиву́ється | надиву́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надивува́вся, надивува́всь | надивува́лися, надивува́лись |
| жін.р. | надивува́лася, надивува́лась | |
| сер.р. | надивува́лося, надивува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надивува́вшись | ||