надибатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нади́батися, нади́батись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нади́баймося, нади́баймось | |
| 2 особа | нади́байся, нади́байсь | нади́байтеся, нади́байтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нади́батимуся, нади́батимусь | нади́батимемося, нади́батимемось, нади́батимемся |
| 2 особа | нади́батимешся | нади́батиметеся, нади́батиметесь |
| 3 особа | нади́батиметься | нади́батимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нади́баюся, нади́баюсь | нади́баємося, нади́баємось, нади́баємся |
| 2 особа | нади́баєшся | нади́баєтеся, нади́баєтесь |
| 3 особа | нади́бається | нади́баються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нади́баючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нади́бався, нади́бавсь | нади́балися, нади́бались |
| жін. р. | нади́балася, нади́балась | |
| сер. р. | нади́балося, нади́балось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нади́бавшись | ||