надзюрчати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надзюрча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа надзюрчи́ть надзюрча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надзюрча́в надзюрча́ли
жін.р. надзюрча́ла
сер.р. надзюрча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надзюрча́вши